Міністерство фінансів нещодавно презентувало концепцію впровадження електронного аудиту (е-аудиту) для платників податків.
Документ було розроблено на виконання пункту 2 умов Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором для макрофінансової допомоги. Метою концепції є перехід до якісно нового рівня здійснення контрольно-перевірочної роботи.
Інструмент е-аудиту платників податків запроваджено в різних країнах світу, де він показав суттєву дієвість. Наприклад, наслідком функціонування електронного аудиту в Азербайджані стало те, що час проведення податкових перевірок скоротився в 1,5 рази та збільшилася ймовірність виявлення фактів ухилення від податків до 90-95%.
Які завдання покликана вирішити система е-аудиту?
- Підвищити точність, швидкість та ефективність системи оцінки ризиків
- Налагодити аналіз великих обсягів інформації та документів (у дуже обмежених часових рамках)
- Прибрати вплив «людського фактору» при здійсненні податкового контролю
- Знизити навантаження на платників податків та контролюючий орган
Порядок здійснення е-аудиту
Електронний аудит платників податків здійснюватиметься завдяки використанню стандартного аудиторського файлу (SAF-T), розробленого ОЕСР. Із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення цей файл аналізується, після чого виявляються та систематизуються ризики. Результати опрацювання ризиків будуть подаватися у вигляді запитів, пояснень, добровільних коригувань, тощо. А вже на підставі отриманих результатів відбуватиметься податкова перевірка.
Три етапи впровадження системи е-аудиту
Етап 1 – з 1 січня 2023 року цей файл у рамках е-аудиту подаватиметься на запит контролюючого лише великими платниками податків.
Етап 2 – з 1 січня 2025 року вводиться обов’язковий процес подання файлу для всіх великих платників податків.
Етап 3 – з 1 січня 2027 року подання файлу становиться обов’язковим для всіх платників податків.
Для реалізації концепції е-аудиту, як зауважують у Мінфіні, необхідні зміни до законодавства, зокрема — до Податкового кодексу України в частині обов’язку ведення бухгалтерського обліку в електронній формі, дотримання стандартних технічних вимог та специфікацій до складання та подання стандартного аудиторського файлу, строків, процедур його обробки, використання результатів такої обробки, застосування штрафних санкцій, тощо.
Крім того, необхідне проведення наступних комплексних заходів:
- розробка технічної специфікації та опису технічних вимог до стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA);
- розробка алгоритму контролю XSD для перевірки стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA);
- розробка методики здійснення е-аудиту як частини доперевірочної та перевірочної роботи;
- придбання та впровадження програмного забезпечення з метою автоматизації процесу проведення е-аудиту на основі стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA);
- проведення відповідного навчання фахівців контролюючого органу;
- комунікаційна та роз’яснювальна робота з платниками податків.
Плюси та мінуси
Зрозуміло, що для держави автоматизована обробка отриманого аудиторського файлу надасть можливість для швидкого виявлення найбільш ризикових як суб’єктів (платників податків), так і об’єктів (транзакцій) для податкових перевірок.
А що таке нововведення дає саме бізнесу? Можливі мінуси пов’язані з традиційними для інфраструктурних комунікацій проблемах, серед яких несанкціонований доступ до систем та каналів зв’язку, а також проблеми пов’язані з недоліками систем зв’язку (збої, помилки, замала швидкість передачі даних, тощо).
Головний плюс постає у можливості отримання незалежної кваліфікованої зовнішньої оцінки роботи компанії, що є залогою того, що бухгалтерський облік ведеться грамотно та коректно. Таким чином, сподіваємось, що е-аудит підвищить стандарти не тільки взаємовідносин держави та бізнесу, але й надасть додатковий стимул для зростання стандартів самого бізнесу.
Дмитро Рибальченко – голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній “Октава Капітал”
[/cmsmasters_text][/cmsmasters_column][/cmsmasters_row]