Часто, говорячи про STEAM, мене запитують: А коли вже в українських школах він з’явиться?
Сьогодні питання готовності української системи освіти до впровадження повного інноваційного підходу до навчання справді актуальне.
В цьому контексті першочергово потрібно дати відповідь на питання, чи готові до цього вчителі, батьки та власне діти?
БАТЬКИ
Я певен, що вони би лише зраділи від масового впровадження STEAM-освіти в Україні.
Не зважаючи на те, що у світі цей підхід уже показав свою ефективність, в нашій країні поки, на жаль, не так активно розповідають про нього. В тому числі у медіа.
Батьки самі, буквально по крихтах, вишукують інформацію щодо цього і знаходять для своїх дітей приватні школи зі STEAM.
ДІТИ
Саме STEAM може вирішити дуже актуальну сьогодні проблему втрати інтересу у молодого покоління до навчання.
Головною мотивацією покоління Z є розуміння для чого їм отримувати ті чи інші знання та як вони їх зможуть використати в майбутньому.
STEAM же, завдяки кардинальній зміні системи викладання, дає відповідь на обидва ці запитання.
Крім того, у дітей суттєво розвиваються комунікативні навички, а це в нашому глобалізованому світі суттєва перевага.
ВЧИТЕЛІ
Саме на них потрібно робити основний акцент. Адже вони фактично є “двигуном” освітнього процесу. Без їхньої щирої підтримки не діє жодна вказівка керівництва.
Для вчителів такі зміни в новинку, тому в цьому випадку надзвичайно важлива вдала комунікація. Необхідно детально пояснити основні принципи та логіку STEAM, навчити їх правильно формувати навчальні плани.
Крім того, їм потрібно комунікувати між собою, адже STEAM знаходиться на перетині різних дисциплін, і саме їхня синергія і дозволяє вдало та ефективно проводити навчальний процес.
Роль пояснювача могла б взяти на себе держава, але поки з лекціями, що таке STEAM, їздять представники приватних компаній спільно з регіональними інститутами післядипломної педагогічної освіти.
На сьогодні, вже розроблені та сертифіковані повноцінні тренінги для вчителів, наприклад тренінг: “STEAM освіта як інтегративна основа підвищення якості викладання природничо-математичних дисциплін” та багато інших.
ШКОЛИ
Існують й інші питання, без вирішення яких неможливий STEAM. Мова йде про матеріально-технічну базу наших шкіл.
В першу чергу необхідно забезпечити школи спеціальними STEAM-лабораторіями.
Завдяки децентралізації це стало реальніше ніж раніше, зокрема, передбачено можливість надання субвенції з державного бюджету на розвиток дошкільної та позашкільної освіти, що до цього часу не здійснювалось.
Ці кошти також можна використати й на придбання STEAM-лабораторій (засобів навчання з фізики, хімії, біології, географії, математики та ін.).
Чим ще може допомогти держава?
Перш за все варто зазначити, що процес трансформації системи освіти вже розпочато.
Урядом ухвалена Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року;
Прийнятий також і базовий закон “Про освіту”, який окреслює основні принципи функціонування освітньої галузі та який заклав правові передумови майбутньої реформи.
Так, зокрема, закон впровадив фундаментальні зміни. Відтепер, закладам освіти надається фінансова, академічна, організаційна та кадрова автономія. Школи зможуть самостійно визначати режим своєї роботи, самостійно ухвалювати навчальні плани, а педагоги зможуть працювати за розробленими ними освітніми програмами або використовувати типову програму, надану Міністерством освіти.
Виходячи з європейської та світової практики освіти, держава оцінюватиме лише результати навчання, а спосіб та шляхи їх досягнення вчитель зможе обирати самостійно.
Керівника навчального закладу призначатиме засновник або уповноважений ним орган за результатами конкурсного відбору та за контрактом.
Важливою новацією є можливість усіх закладів освіти надавати окремі платні освітні послуги, які не стосуються загальної програми навчання. Це дозволить школам отримати додатковий фінансовий ресурс для своєї роботи, а фінансова автономія надасть керівнику навчального закладу можливість самостійно обирати куди ці кошти спрямувати для ефективнішого використання.
Принципово важливим є зміна ролі педагогічних рад в навчальних закладах. Вчителі отримали новий інструмент впливу, зокрема тепер педагогічні ради зможуть здійснювати контролюючі та моніторингові функції і прямо впливати на директора школи.
Такий підхід дозволить запровадити справжній принцип “стримування та противаг” на локальному шкільному рівні.
В цьому контексті важливо контролювати дотримання законодавства. Адже мало лише прийняття нових законів, необхідний також контроль за їх дотриманням, особливо в регіонах. Цю функцію сміливо можуть брати на себе вчителі, зокрема через вказаний вище механізм педагогічних рад.
Другим етапом заплановано розробити, затвердити і запровадити новий державний стандарт базової середньої освіти, який би враховував набір необхідних компетентностей для успішної самореалізації особистості.
Вкрай важливо в цьому стандарті окремим блоком винести саме STEAM-компетентність.
Для цього теж потрібно врахувати європейський досвід. Так, наприклад, згідно з рекомендаціями Європейського парламенту та Ради (ЄС), передбачено 8 основних компетенцій для навчання протягом усього життя, їх ще називають еталонними рамками:
- спілкування рідною мовою;
- знання іноземних мов;
- математика та загальні знання у сфері науки та техніки;
- навички роботи з цифровими носіями;
- навчання заради здобуття знань;
- соціальні та громадянські навички;
- ініціативність і практичність;
- обізнаність і самовираження у сфері культури;
З точки зору STEAM-освіти, варто звернути увагу на пункт “Знання математики та основні вміння у сфері науки і техніки”.
Тут, зокрема, мова йде про здатність та готовність застосовувати логічне та просторове мислення.
А щодо науки, рекомендації кажуть про необхідність розуміти світ природи, а свої висновки будувати на доказах.
Крім того, людина має вміти застосовувати основні математичні принципи та прийоми у побуті, на роботі і вдома, прослідкувати логічні ланцюжки.
Все це, за великим рахунком, стосується STEAM-навчання.
Іншим важливим питанням є впровадження принципу “гроші ходять за вчителем”. Тобто педагог сам зможе обрати де йому підвищувати кваліфікацію, а держава просто оплатить цю послугу.
У цьому напрямку також вже зроблені перші кроки. Реформою встановлено загальну кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років – не менше 150 годин, з них 50% педагог опрацьовує модулі з фаху, інших 50% добирає, опрацьовуючи вибіркову частину курсів, що дає йому можливість більш ефективно розвиватись.
Нині готуються нормативно-правові акти, які забезпечать реалізацію цього принципу. Це дозволить суттєво розвинути ринок провайдерів, адже зараз у Інститутів післядипломної освіти практично відсутній стимул до покращення своїх курсів та тренінгів.
Впевнений, від його запровадження виграють абсолютно всі учасники освітнього процесу.
Роботи ще дуже багато, але ми рухаємось у правильному напрямку! Все буде STEAM!