Зокрема в розгорнутому експертному матеріалі розглядаються питання особливостей застосування та граничні терміни одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування та винятки, що передбачені законопроектом, а також умови застосування режиму «нульової декларації» з мінімальним порогом декларування.
Проте, на думку автора, не всі тезиси нового законопроекту досконалі.
«Залишається загадкою чи буде цей мінімальний поріг ефективним і аж таким цікавим для неплатників податків аби «вийти з тіні». Але з іншого боку, чи не спонукатиме такий режим доброчесних платників податків перейти «на темну сторону»? Тобто для чого сплачувати податок з активу, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень, якщо можна скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням? Хіба «податкова амністія» не повинна поширюватися виключно на осіб, які не задекларували певні активи? І це найголовніша пересторога, пов’язана з запропонованим главою держави механізмом.
Звісно, знайти баланс між доброчесними платниками податків і особами, що ухилялися від сплати податків надзвичайно складно. Проте, запропонована модель виглядає переконливішою саме для других і ставить у нерівне становище законослухняних громадян» – пише у своєму матеріалі Дмитро Рибальченко.
Повну версію експертної колонки – читайте на порталі Європейської Бізнес Асоціації за 24 березня 2021 року за посиланням https://bit.ly/3d59PII