Рух на Захід має безліч переваг – від отримання вищого прибутку до розширення цільової аудиторії та популяризації власного бренду, продукту чи товару. З чого ж почати? Почніть з малого – дізнайтеся про національні свята країни, з якою плануєте працювати або, можливо, уже співпрацюєте. Це має практичну перевагу – ви зможете заздалегідь підготуватись до неробочих днів ваших партнерів, а також культурний привілей – ви краще зрозумієте національні особливості та цінності, які формують їхню ідентичність.
У сьогоднішній публікації хочу звернути увагу на святкування дня літнього сонцестояння – Midsummer, Ligo or St. John’s Day, Jāņi в особливо дружніх до України країнах – Литві, Латвії, Естонії, Швеції та Фінляндії. Зауважте: цьогоріч на офіційні святкові дати в деяких країнах припадають аж два робочих дні, а ще додайте скорочений робочий день напередодні та вихідні – виходить практично неробочий тиждень.
Цікаво, що Midsummer’s Eve (https://visitsweden.com/what-to-do/culture-history-and-art/swedish-traditions/midsummer-tradition/midsummer/) у Швеції, Естонії, Латвії та Фінляндії має багато подібних ознак із традиційним святкуванням Івана Купала в Україні. Оскільки рубрика в нас економічна, погляньмо на Midsummer’s Eve з точки зору витрат на святкування, яке за оцінками шведських журналістів «set to be most expensive ever» (https://www.thelocal.se/20220620/swedens-2022-midsummer-celebrations-set-to-be-most-expensive-ever/). І хоча це ще далеко не продовольча криза в Україні, спровокована війною, та тенденції подорожчання продуктів харчування уже проявляються, і це лише початок.
Українським підприємствам з виробництва продуктів харчування, у яких є змога налагоджувати або відновлювати експорт до країн ЄС, не варто з цим зволікати. Особливо це стосується нових інвестиційних проєктів з переробки агропродукції, збільшення її доданої вартості та подальшого експорту. При цьому не варто очікувати закінчення війни – розробляти проєкт, шукати кваліфікованих фахівців, ділянку чи/та обладнання, проєктувати виробництво потрібно вже зараз. Адже лише підготовчий етап може тривати від кількох місяців до півроку.
Зростання цін турбує не лише шведів. Так, за одним із досліджень, майже половині робітників у Великобританії доводиться брати гроші в борг, щоб «to make ends meet». Детальніше про це в статті The Independent – https://www.independent.co.uk/business/almost-half-of-workers-have-to-borrow-money-to-make-ends-meet-survey-b2102203.html). Варто зазначити, що в опитуванні йдеться про робітників із низькою кваліфікацією. Наразі важко сказати, наскільки глибокою є проблема і для якої кількості працівників. Тож коли читатимете чергову статтю про ідеї безумовного базового доходу, майте на увазі, що і в розвинутих європейських країнах є значна кількість робітників, які працюють на двох роботах для оплати своїх рахунків.
Ну і якщо ви ще з якихось причин не чули про газову війну в Європі, то коротко можете ознайомитись із «Economic confrontation» (за словами міністра економіки Німеччини), у статті CNN https://edition.cnn.com/2022/06/23/energy/germany-russia-gas-alarm/index.html, на фоні скорочення поставок російського газу, німецький уряд закликає домашні господарства та підприємства зменшувати його споживання. Для українців очевидно: у Німеччині газ використовується як зброя. Але кого намагатимуться зробити винними в очах німецьких громадян: Росію як агресора, чи «Україну з її війною» – до цього варто бути готовими. Не слід забувати, що газ використовується не лише як сировина для енергетики (21%), але й для потреб промисловості (30%) – хімічної, харчової галузей, для виробництва скла тощо.
Зростання цін в Європі (вартість продуктів харчування, енергетичних ресурсів) і невизначеність напередодні осінньо-зимового опалювального періоду можуть бути суттєвими факторами для тієї частини українських громадян, котрим є куди повертатись в Україні.
Та насамкінець хочемо нагадати, що «наша хата не скраю», і нам важливо, що відбувається у світі, адже Україна сьогодні виривається на світову арену з космічною швидкістю.