Україна на крок ближче до отримання статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Цей статус є свідченням прагнення країни стати повноцінним членом об’єднання, жити за стандартизованими законами та спільно розвивати економіку. На шляху до економічного партнерства з Європою варто поглиблювати інтеграцію, зокрема інформаційну. Треба проявляти інтерес до їхніх ключових подій, цікавитися чим живуть наші європейські сусіди, особливо в економічному контексті. Зрештою, усі ми споживаємо новини 24/7. То чому б не розбавити новини про наші внутрішні події новинами з-за кордону? Чому б не звертати увагу на міжнародні економічні та соціальні публікації трохи більше? В іноземних джерелах можна знайти чимало ідей для розвитку бізнесу чи пояснень суспільним процесам. Для початку ми спробуємо допомогти з цим. Можливо, навіть відкриємо для вас декілька нових термінів.
“Stagflation” – термін, що в широкому розумінні описує поєднання таких кризових явищ в економіці як повільне зростання (спад, депресія, застій) та інфляція (зростання цін). Історично такого масштабу кризового явища фахівці не фіксували понад 40 років. Детальніше про це можна ознайомитись, наприклад, у матеріалі The Wall Street Journal https://www.wsj.com/…/what-is-stagflation-meaning… Причинами виникнення цього явища саме зараз, економісти називають руйнування ланцюжків постачання внаслідок пандемії, війну в Україні та періодичні локдауни в Китаї. Світова економіка змінилась і продовжуватиме змінюватися. Вартість логістики зросла, а місцями та періодами цілковито порушувалась. Для побудови стійкого бізнесу та збереження дохідності, підприємці все більше уваги приділяють пошуку локальних постачальників. Після перемоги в України є можливість скористатись економічним «вікном можливостей», стати тим локальним постачальником, який зможе диверсифікувати частину європейського імпорту з Азії.
“Supply chains” – термін, який тісно пов’язаний з попереднім – процеси та інформація з доставки продукції від виробників через дистриб’юторів до споживачів. У статті The Economist «Непроста реструктуризація глобальних ланцюгів поставок» (“The tricky restructuring of global supply chains”, https://www.economist.com/…/the-tricky-restructuring-of…) привертає увагу думка, що після початку війни в Україні «новий вид глобалізації стосується безпеки, а не ефективності: пріоритетом є ведення бізнесу з людьми, на яких можна покластися, у країнах, з якими дружить ваш уряд». Дуже хотілося б, щоб після перемоги Україна та українські підприємці були не лише «тими людьми, на яких можна покластися», а також ефективними партнерами, з якими можна будувати високорентабельні технологічні бізнеси.
“Summer is misery” – у дослівному перекладі «літо нещастя». (Про це можна знайти низку публікацій BBC https://www.bbc.com/news/business-61754664, https://www.bbc.com/news/business-61747449). Подорожуючи країнами ЄС, ви могли помітити, що існує велика кількість авіакомпаній, авіамаршрутів, мереж залізничного та автобусного сполучення. Наскільки часто та багато європейці подорожують та приймають туристів. Проте за період коронавірусних обмежень кількість польотів та подорожей суттєво зменшилась, і відповідно кількість персоналу в аеропортах та авіакомпаніях. Але в періоди великодніх свят, шкільних канікул та літніх відпусток стрімке збільшення пасажирів призводить до того, що рейси затримуються, скасовуються. А зростання вартості пального та періодичні страйки працівників транспортних галузей роблять для європейців їх літні відпустки з відчуттям «misery».
Цікаво, скільки нам після перемоги знадобиться часу на відновлення усіх процесів в авіаційній сфері? Як швидко ми зможемо літати лоукостерами у відпустки чи ділові поїздки? Чи будемо наша країна приваблива для туристів з-за кордону?