Наскільки реалістичні прогнози Нацбанку щодо зростання економіки у 2021?

Наскільки реалістичні прогнози Нацбанку щодо зростання економіки у 2021?

Робити на фоні наростаючої захворюваності середньострокові прогнози – невдячна справа. Але НБУ демонструє сумнівний оптимізм у інфляційному звіті за жовтень, та прогнозує зростання економіки у наступному році, та ще такими темпами, щоб вже у 2022 повністю надолужити втрати економіки від коронакризи.

Як справи в Україні згідно даних Держстату? Реальний ВВП у II кварталі 2020 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 9,9% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з II кварталом 2019 року – на 11,4%.

На 9% за результатами 10 місяців знизився й товарообіг України (загалом $82,67 млрд, що на $8млрд менше, ніж за відповідний період минулого року). При цьому значніше просів імпорт – на 12% (до $43,03 млрд), а експорт – на 5% (до $39,64 млрд.).

НБУ прогнозує, що за підсумками 2020 року інфляція становитиме 4,1%. Національний банк припускає короткочасне та незначне відхилення інфляції від цілі 5% +/-1 валового продукту у 2021 році, що дає надію на швидке відновлення економіки від наслідків пандемії. Отже українська економіка після падіння повернеться до зростання на рівні близько 4% у наступні роки. А НБУ за допомогою облікової ставки планує сповільнити інфляцію до цільових значень вже у 2022 році.

Між іншим, у інфляційному звіті окреслено сильні сторони, котрі проявила Україна у 2020 році.

Український товарний експорт продемонстрував стійкість під час коронакризи на відміну від попередніх криз. Це більш за все пояснюється великою часткою продовольчих товарів, попит на які стабільний. Важливу роль відіграло також зміцнення торговельних відносин з Китаєм на тлі його торговельного протистояння з США. Минулого року КНР уперше в історії стала другим найбільшим після ЄС торговельним партнером України та залишалася ним у 2020 році.

Фінансові настрої населення доволі позитивні – на відміну від попередніх криз нема відтоку депозитів, а вклади населення й надалі зростають значними темпами. Накопичення заощаджень домогосподарств відбувається, незважаючи на зниження відсоткових ставок. Це закладає фундамент для швидкого пожвавлення споживчого попиту після покращення епідемічної ситуації. Водночас надмірний обсяг ліквідних активів з низькою дохідністю генерує ризики доларизації.

Основний драйвер росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. бачать у зростанні приватного споживання. У прогноз закладені сподівання, що покращиться ситуація на ринку праці, а провальні 10% безробітних у II кварталі 2020 року залишаться сумним рекордом, при цьому зарплати будуть зростати (номінальна на майже 9% у 2020 році і на 16% у наступному, реальна – на 6,2% і 9,5% відповідно).

Такі прогнози щодо зростання доходів населення є досить спірними. Так, мінімальна зарплата зросла, але при цьому ростуть й затрати на продукти, комуналку, а головне – на медицину.

Найбільш слабке місце прогнозу – його позитивні показники базуються на продовженні співпраці з МВФ та відсутності у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі. Насправді ми вже зараз бачимо сумні рекорди захворюваності у світі – другу хвилю локдаунів у країнах ЕС, впровадження комендантської години тощо. Це знижує економічну активність загалом у світі, тож нема серйозного приводу розраховувати, що наша економіка буде вести себе інакше.

Але кожна криза відкриває вікно можливостей для розвитку, та чи використає його наша країна – окреме питання. Допомогти в цьому може лиш системний розвиток економіки (нові вільні економічні зони, податок на виведений капітал, розвиток ринку кредитування бізнесу, фондового ринку тощо), а також цивілізоване вибудовування відносин існуючими та потенційними партнерами (США, Китай, країни Азії та Африки).

dmitro-ribalchenko

 

Дмитро Рибальченко — голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній “Октава Капітал”