Приватний виконавець: хто він сьогодні?

Приватний виконавець: хто він сьогодні?

Більше двох років тому співпраця отримало нову професію — приватний виконавець. Новацією стало впровадження змішаної системи виконання судових рішень, де в допомогу державному “народили” приватного виконавця, який почав своє “життя” з чистого аркуша. Для всіх бажаючих стати приватним виконавцем був прийнятий Закон України “Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів” (далі — Закон). Що ж змінилося і який результат дало реформування?

Статистика, яку наводить Міністерство юстиції України після впровадження інституту приватних виконавців щодо показника виконання судових рішень, має позитивну динаміку. Співпраця з приватними виконавцями поступово доводить свою ефективність.

З кожним роком кількість приватних виконавців в Україні впевнено зростає. Це свідчить про підвищення інтересу до професії і її перспективи. У професію йдуть як колишні державні виконавці, юристи, адвокати, так і початківці, які впевнені, що знайшли гідну професію для реалізації своїх амбіцій. Незважаючи на той факт, що державних виконавців більше, ніж приватних, останні вже складають значну конкуренцію державній службі, оскільки здійснюють виконання швидко і якісно. Але яка “ціна” прилучення до даної професії: знання, гроші або щось ще?

Вищезгаданий Закон встановлює вимоги для тих, хто намагається отримати посвідчення приватного виконавця. Перш ніж складати кваліфікаційний іспит, кандидат в приватні виконавці зобов’язаний пройти навчання і стажування. Відносно навчання необхідно відзначити, що за станом на 2019 рік понад 10 навчальних закладів надають таку послугу. Їх перелік зазначено на сайті Мін’юсту.

Теоретичні знання вимагають закріплення на практиці, саме тому проходження стажування є обов’язковим. Це забезпечується Департаментом ДВС Мін’юсту України на підставі отриманих заяв. Але існують категорії осіб, які звільняються від необхідності проходження обов’язкового стажування. Для цього згідно з ч. 1 ст. 20 Закону у таких осіб повинен бути стаж роботи державного або приватного виконавця, адвоката, нотаріуса, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не менше одного року або помічника приватного виконавця не менше двох років.

Коли навчання і стажування позаду і отримані відповідні свідоцтва, можна подавати заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та пакет документів, передбачений ст. 18 Закону, до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців. Також подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, дві фотокартки розміром 40 x 30 мм (для особової справи і посвідчення). Всі представлені копії обов’язково засвідчуються особистим підписом особи. Після перевірки Кваліфікаційною комісією поданих документів і відомостей приймається рішення про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту.

Сам іспит являє собою автоматизоване анонімне тестування кандидата в приватні виконавці. Щоб його здати, мало знати теорію, тому що, крім теоретичної частини, іспит містить ситуаційні та практичні завдання. Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, має право перездати його, але не раніше ніж через 6 місяців. Кандидати, які набрали відповідний прохідний бал, отримують посвідчення приватного виконавця.

Проте скласти іспит — це ще не відразу приступити до роботи. Необхідно виконати ряд вимог, які є фінансово затратними.

Приватний виконавець повинен організувати свій офіс в межах виконавчого округу. Вимоги до облаштування офісу встановлені Положенням про офісі приватного виконавця, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.11.2016 р № 3238/5.

Також він обов’язково страхує свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами на суму не менше 1 тис. мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.

У той же час приватний виконавець замовляє друк, а потім стає на облік в органах фіскальної служби за місцем свого постійного проживання як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Для роботи приватному виконавцю необхідно відкрити в державному банку кілька рахунків, так як власну винагороду і інші надходження і витрати виконавчого провадження повинні знаходитися на окремих рахунках, в тому числі в національній та іноземній валютах.

Оскільки приватний виконавець буде працювати з реєстрами і автоматизованою системою виконавчого провадження, то йому знову ж слід пройти навчання. Тільки після цього він отримає доступ до них.

Ці кілька кроків обійдуться майбутньому фахівцю недешево. Це треба розуміти заздалегідь, щоб не зупинитися посеред шляху.

Щоб інформація про приватного виконавця була внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців, він зобов’язаний повідомити про початок своєї діяльності Міністерство юстиції України. І все — можна працювати. Як бачите, шлях майбутнього приватного виконавця не надто складний, але і не легкий. Є час вирішити, чи дійсно робота з боржниками є мрією.

Професійне співтовариство вважає низьким рівень доступу до професії приватного виконавця, оскільки відсоток тих, хто отримав вже посвідчення, на відміну від тих, хто мав намір стати приватним виконавцем, дуже низький. З причинами відмови претендентів на шляху до поставленої раніше мети потрібно розбиратися. Можливо, з боку Мін’юсту є завуальовані перешкоди, які спонукають кандидатів змінити професію, тому що не всі, хто подає заяву, з’являються на іспиті.

Ті, хто вже подолав усі бар’єри і працює на ниві виконання судових рішень, починають конкурувати з системою державних виконавців. Приватні виконавці пропонують стягувачам можливість отримувати послуги з примусового виконання на більш високому рівні. Хто хоч раз звертався в ГІС в якості стягувача, знає, наскільки неприємним буває спілкування з цією службою (затягування термінів виконання, ускладнення спілкування з виконавцем через встановлені обмежених годин прийому, черги і т. д.).

Що ж змінилося і змінилося щось взагалі? Соціологічні опитування громадян, у яких була можливість скористатися послугами приватних виконавців, показали, що інститут приватних виконавців має значні переваги і більш високі показники практичної діяльності.

Якого виконавця вибрати — державного або приватного, потрібно вирішувати, беручи до уваги всі аспекти його професійної діяльності, а також особисті якості, такі як порядність, обов’язковість, працьовитість. Тільки їх сукупність дозволить провести процедуру виконання рішення найбільш ефективно.